Знамениті українські чорноземи є далеко не у кожному селі. Збіднені ґрунти, ділянки з низькою продуктивністю землі — це нині проблема для багатьох фермерів України. Як же на них краще господарювати? Відповідь на ці запитання шукали аграрні журналісти під час престуру до господарства «Агрілаб Фармінг» (AgriLab Farming), що хазяйнує поблизу села Пархимів у Козелецькому районі на Чернігівщині.
Ми приїхали у поле через пів години після того, як закінчився весняний ранковий дощ. Земля вже висохла, й навіть перевзуватися у гумаки нам не довелося. Бо ділянка нагадувала радше якийсь пляж у Єгипті: скрізь суцільний пісок, крізь який волога просочується швидко, майже без затримки. Й не менш швидко випаровується. Край поля милував око невисокий хвойний підлісок. Небагато ж рослин полюбляють такі піщані дюни…
На землях під Пархимівом виявилося чимало низькопродуктивних зон, розкиданих там-сям без якоїсь системи. Поля тут із легкими збідненими піщаними ґрунтами, строкатими агрохімічними показниками. Та й рельєф ділянок непростий — вигини, клинки, стовпи посеред поля і підлісок край поля… Ще й ґрунти кислуваті, тож потрібне їх вапнування. При цьому можна стверджувати, що схожі не вельми втішні характеристики мають мільйони гектарів сільгоспугідь України.
Тому спочатку в господарстві зробили агродіагностику полів, — розказав нам його керівник, відомий в агроспільноті прихильник технологій точного землеробства пан Ярослав Бойко.
Загальна площа земель, що їх обробляє «Агрілаб Фармінг», — 1120 га. Прискіпливо дослідили кожен метр поля, оцінили властивості ґрунту за допомогою автоматизованого пробовідбірника з GPS-прив’язкою до точки, де взяли пробу. Це потрібно, щоб досконало розуміти, на якій ділянці чогось бракує, на якій — вдосталь, а десь, може, надлишок. Простежили погодно-кліматичні чинники, щорічну кількість опадів, історію тутешніх сівозмін. Дані такого ґрунтовного аналізу полів дали можливість зрозуміти: скільки може вродити це поле? Й який рівень врожайності буде оптимальний, враховуючи витрати й ризики. Орієнтувалися на бажаний рівень врожайності по кукурудзі від 5 до 7 т/га у сухому зерні. Ніби не аж так захмарно, але на піску — нормально, прибутково. Результати усіх цих досліджень поклали в основу агрозаходів: внесення добрив і визначення норм посіву. Потім приступили до сівби, яку ми, власне, й спостерігали.
Керівник «Агрілаб Фармінг» пан Ярослав Бойко розповів, чому у господарстві вирішили обрати саме систему strip-till, тобто коли обробіток ґрунту проводять лише в смугах, у них же роблять і висів. Ну, а міжряддя залишаються під необробленими пожнивними залишками. Використання такої практики, за свідченням агрономів, дає змогу краще утримувати в ґрунті воду, забезпечує довшу і більш розгалужену кореневу систему рослинам. Поліпшує доступ культур до глибинної вологи і поживних речовин. Й у підсумку дає збільшення врожайності на 10–25%. Є ще одна перевага в цього методу. Раннє прогрівання смуг ґрунту на температуру до + 3° С у порівнянні з необробленою поверхнею поля дає змогу починати сівбу днів на 5–10 раніше, ніж за нульовою технологією (no-till). Тому польовим роботам передувало розроблення технологічних карт — індивідуальних для кожного поля, щоб застосовувати точні ресурсоощадні технології.
Ну, й уже в полі ми побачили роботу культиватора Stripcat у комбінації з бункером для внесення добрив APV. На українському ринку цю техніку представляє дистриб’ютор «Екіпагро» (EkipAgro). Агрегати вносили добрива локально-стрічково. А потім ми переконалися, як чітко нарізає смуги ґрунтообробний комплекс Orthman, не забуваючи теж вносити добрива. Вони можуть бути рідкими або сухими — конструкція агрегату дозволяє таке різноманіття. На одному з полів спостерігалася строкатість по калію. Проблему вирішили, вносячи калій диференційовано. В іншому місці був дефіцит цинку — ним збагатили комплексне добриво. Вносили також інгібітори азоту, щоб знизити його вимивання або випаровування з ґрунту. Словом, до кожного поля підійшли як до дитини у дитячому садку — уважно й індивідуально.
Далі — висів. Ґрунти тут піщані, вони швидко сохнуть, й тому важливими стають такі критерії сівби, як точність і швидкість. Чи можливо цього досягти ще й за наявності змінних норм висіву? Так, є машини, які на це здатні. Ми змогли побачити, як це робиться, у виконанні агрегату Kverneland Optima SX, що сіяв кукурудзу на «космічних» швидкостях до 12–16 км/год, використовуючи технологію «пневматичного пострілу» насінинами. То був гібрид EXPM032, оброблений протруйниками MaxiPro і Brevant. Й, знов-таки, сіяли з одночасним внесенням добрив за технологією strip-till, щоб рослина, розвиваючись, мала запаси усіх елементів живлення. Після проходження агрегату ми розгорнули борозну. Поруч з акуратним рядком насінин тягнувся білий пунктир добривних гранул.
Директор з агросервісу компанії «Бінфілд» (Binfield) пан Олексій Грабовський розповів, як його компанія, що займається агрохімією, запропонувала індивідуальний підхід до цього поля. Грамотно комбінуючи співвідношення необхідних добрив і мікроелементів, підібрали оптимальний «коктейль» живлення саме для цих конкретних умов і ґрунтів, орієнтуючись на врожайність у заліку 5,5 т/га.
Диференційоване вдобрювання — зрозуміло. А що ж дає диференційованого висів? Якщо порівняти його з традиційним висівом однієї рекомендованої норми на все поле, то на ділянці розміром 130 га господарству «Агрілаб Фармінг» вдалося, сіючи диференційовано, зекономити 1800 дол. лише на насінні, або в середньому 14 дол./га.
Отже, в господарстві «Агрілаб Фармінг» сповідують такий спосіб землекористування, щоб можна було вести прибутковий сільськогосподарський бізнес на вельми бідних ґрунтах. Причому з цільовим поступовим підвищенням їхньої родючості. Навіть якщо ґрунти бідні, але хазяйнують не дурні люди, можна досягати непоганих врожаїв — максимально заробляти з мінімальними ризиками. Цього прагне кожен, власне, хто зайшов в агробізнес.
Секретами такого господарювання фахівці «Агрілаб Фармінг» обіцяють широко ділиться з усіма зацікавленими аграріями України. Основна ідея в тому, що для збільшення врожайності аграріям слід пильно аналізувати й вдосконалювати не лише кожне поле, а й кожну ділянку, сегмент, чи не кожен квадратний метр. Причому з деталізацією значно вищою й конкретнішою, ніж ми звикли це робити сьогодні. Кожне поле здатне стати прибутковим за найкращого диференційованого застосування всіх наявних ресурсів: добрив, насіння, препаратів захисту рослин, палива й запчастин для машино-тракторних агрегатів. Є стара приказка: точність — ввічливість королів. Сьогодні точні технології землеробства — це справа кожного розумного фермера.
Ярослав БОЙКО, д-р с.-г. наук, керівник компанії «Агрілаб Фармінг»
Максим НАГУЛЯК, фахівець компанії «Грінко Агро»
Віталій БРАШОВАН, менеджер із розвитку компанії LNZ (Північно-Східний регіон)